День народження має особливе значення для кожної людини. Це не лише ще один рік життя, але й можливість нового початку. Кілька поетів рефлексували над цією важливою датою - чи то для того, щоб відсвяткувати близьку людину, чи то для того, щоб поміркувати над власним життєвим досвідом.

1. як завжди - Маріо Бенедетті

Навіть якщо сьогодні ваш день народження

триста тридцять шість місяців

Матузаленський вік не показує, коли ви

в момент, коли жорстокі перемагають

ти йдеш туди, щоб пізнати радість світу

не кажучи вже про те, щоб бути поміченим.

коли довірливо пролітаєш над фобіями

інакше ви розплутаєте вузли образи

гарний вік для зміни статутів і гороскопів

щоб твоє джерело било любов'ю без страждань

зустрітися з дзеркалом, яке вимагає

і думаю, що ти гарно виглядаєш.

і бути красивою

навряд чи варто бажати вам радощів і вірності

бо вони оточать тебе, немов ангели та вітрильники

це очевидно і зрозуміло

що яблука і жасмин

і автолюбителів, і велосипедистів

і дочки мешканців нетрів

і безпритульні цуценята

і маленькі комашки Сан-Антоніо

і сірникові коробки

вважатимуть вас одним із своїх

щоб привітати тебе з днем народження

Я міг би бути таким несправедливим до твоїх щасливих

компліменти

запам'ятай цей закон свого життя

якщо колись ви були нещасливі

що також допомагає сьогодні стверджувати

твоє блаженство.

У будь-якому випадку, для вас це не новина

що світ

і я

ми дуже тебе любимо

але я завжди трохи більше, ніж світ.

Маріо Беннедетті (Уругвай, 1920 - 2009) - видатний латиноамериканський письменник, який творив простою мовою, близькою для всіх читачів. У цьому вірші він вітає з днем народження важливу жінку в своєму житті. Коли йому виповнюється 28 років, він вступає в новий стан зрілості: "хороший вік для зміни статутів і гороскопів", що дозволяє йому більше свободи, щоб спробувати бути щасливим.

Вас може зацікавити: Незамінні вірші Маріо Бенедетті

2. день народження - Анхель Гонсалес

Я відчуваю це: як я стаю

менш впевненим, розгубленим,

розчинення в повітрі

повсякденний, грубий

шматок мене, пошматований

і розбиті кулаками.

Я розумію: я жив

ще один рік, і це дуже важко.

Рухайте своїм серцем щодня

майже сто разів на хвилину!

Щоб прожити рік необхідно

помирають дуже багато разів, дуже багато.

Анхель Гонсалес (1925 - 2008) - видатний іспанський поет, творчість якого характеризується оповідним стилем та дослідженням реальності.

У цьому вірші йдеться про неминучий смуток і страждання, які приносить день народження з віком. Вплив віку відчувається дедалі сильніше. Хоча це вже не причина для абсолютного щастя, як у дитинстві, це момент, коли людина усвідомлює своє існування і навчання, яке несе з собою кожен рік життя.

3. чотирнадцять віршів до дня народження жінки - Каміло Хосе Села

Коли моє серце почало плавати в могутній річці радості найбільшої радості

чисті підкови з водою

І я виявив, що в душі жінки лежать п'ять пір року граціозності

силует

Я чув, як соловейко на сільському цвинтарі висвистує, і відганяв від себе погані думки

думки

Я відганяю від себе злі знамення немочі, хвороби, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду, голоду.

воювати зі стражданнями і порожнечею совісті.

Я почав сором'язливо вдихати гімнастичне повітря краси, яка спить з тобою.

І я злетів так високо, що втратив з поля зору повітря теплиць, тиху воду

і очисний вогонь, і глинисту та кам'янисту землю, що

і в якому я буду забутий твоєю рукою

Я люблю тебе, сповнену надії

Твоє життя ще занадто коротке, щоб плекати надію.

І сьогодні ваш день народження, можливо, занадто багато років

Сьогодні вам тисяча років

Я хотів би танцювати в закритій кімнаті зі смертю, увінчаною смарагдами і

рубіни, які я увінчав мохом і шпильками

Проголосити в царстві найсамотніших китів

Мій солодкий сон з цими вражаючими словами

Я запитую вголос про страх, який породжує в мені щастя.

Каміло Хосе Села (1916 - 2002) був важливим голосом в іспанській літературі. Ці вірші присвячені коханій жінці, якій "тисяча років" і чиї чари наповнили поета щастям і надією на майбутнє.

4. день народження - Джоконда Беллі

Я заінтригований тим, як час проникає в кістки

вишиває роки на шкірі своїми тонкими голками.

Цікаво, як так сталося, що у мене скоро буде ще один день народження

Я, створений бути вічно молодим

і я не знаю, як ти вчишся бути старим.

Джоконда Беллі (Нікарагуа, 1948) - одна з найвідоміших письменниць Латинської Америки, яка писала про місце жінки в суспільстві, а також про політичні проблеми.

Однією з центральних тем її творчості є бачення літньої жінки в сучасному світі, в якому старіння сприймається як гріх. У картині "День народження" вона аналізує плин часу через своє тіло. Хоча вона вже має ознаки віку, вона все ще відчуває себе активною і ставить під сумнів необхідність сприймати старість як вирок.

5. коли я прийшов у цей світ - Ніколас Гільєн

Коли я прийшов у цей світ,

мене ніхто не чекав;

тому мій глибокий біль

Я відчуваю полегшення, коли ходжу,

коли я прийшов у цей світ,

Кажу тобі,

мене ніхто не чекав.

Я дивлюся, як народжуються люди,

Я дивлюся, як чоловіки проходять повз;

тобі доведеться йти пішки,

треба дивитися, щоб побачити,

тобі доведеться йти пішки.

Інші плачуть, я сміюся,

бо сміх - це здоров'я:

Спис моєї сили,

обладунки моєї чесноти.

Інші плачуть, я сміюся,

бо сміх - це здоров'я.

Я ходжу на своїх ногах,

без милиць і палиці,

і весь мій голос

весь голос сина.

Я ходжу на своїх ногах,

без милиць і палиці.

З душею у плоті,

лягай, спи і працюй;

той, що внизу, вже буде вгорі

коли той, що зверху, лежить.

З душею у плоті,

лягай, спи і працюй.

Є люди, які мене не люблять,

бо я дуже скромний;

побачиш, як вони помруть.

і що я навіть піду на його похорон,

з цим, і вони не хочуть мене.

бо я дуже скромний.

Я дивлюся, як народжуються люди,

Я дивлюся, як чоловіки проходять повз;

тобі доведеться йти пішки,

ти маєш дожити до того, щоб побачити,

тобі доведеться йти пішки.

Коли я прийшов у цей світ,

Кажу тобі,

мене ніхто не чекав;

тому мій глибокий біль,

Кажу тобі,

Я відчуваю полегшення, коли ходжу,

Кажу тобі,

коли я прийшов у цей світ,

Кажу тобі,

Ніхто на мене не чекав!

Кубинський поет Ніколас Гільєн (1902-1989) зосередив свою творчість на процесах змішаного покоління. Як поет африканського походження, він намагався об'єднати обидві культури, і тому його вірші підкреслюють музичність і соціальність.

У цьому вірші він говорить про важливість зустрічати кожен день з позитивним настроєм. Хоча ніхто не очікував цього, він розуміє своє народження як диво, яке потрібно плекати, бо життя - це дар, який потрібно цінувати.

6. день народження - Алехандра Пізарник (фрагмент)

Сьогодні тобі виповнилося двадцять років, і ти прийшла зі своїми віршами у святковому вбранні. Ти нафарбувалася, зробила себе красивою, а на твоїх вустах гасне двадцять маленьких вогників...

сьогодні карнавал

а мені дев'ятнадцять років, у мене два кохання, тисяча книжок і картина Пікассо.

але сьогодні мої сльози падають у порожнечу, бо я думаю про життя.

Алехандро, тебе запитали, "як життя ставиться до тебе". Ти відповіла: "Я не знаю".

Алехандра Пісарник (1936-1972) стала культовою письменницею іспанською мовою, її поезія зосереджена на вираженні болю та пошуку ідентичності.

"День народження" - це не зовсім вірш, оскільки це уривок з її щоденника, але сама авторка вважала цей запис частиною своєї творчості, оскільки писала і виправляла його для майбутньої публікації.

З притаманною йому меланхолією він розглядає своє двадцятиріччя як день, коли він очікує хвилювань і щастя, але йому важко впоратися з цим, оскільки він має екзистенційні конфлікти.

Вас може зацікавити: Вірші Алехандри Пізарник (останньої проклятої письменниці)

7. ювілей - Альваро де Кампос

У той час вони святкували мій день народження,

Я був щасливий, і ніхто не помер.

У старому будинку навіть мій день народження був багатовіковою традицією,

і радість кожного, і моя, була забезпечена будь-якою релігією.

У той час вони святкували мій день народження,

Я мав велике здоров'я нічого не розуміти,

бути розумним посеред сім'ї,

і не мати тих надій, які покладали на мене інші.

Коли я втратив надію, я вже не знав, як сподіватися далі.

Коли я подивився на життя, я втратив сенс життя.

Так, те, що я вважав для себе,

що мені було близьким і рідним,

що я бачив заходи сонця в половині провінції,

що я мала бути коханою і бути дитиною.

Якою я була - о, Боже! - якою я знаю тільки сьогодні, що я була....

Як далеко!

(Я навіть не можу його знайти...)

Тоді, коли вони святкували мій день народження!

Те, ким я є сьогодні, схоже на сирість у коридорі в кінці будинку,

що забруднює стіни...

ким я є сьогодні (і дім тих, хто любив мене, тремтить від моїх сліз),

Сьогодні я є тим, ким я є. Вони продали будинок.

Це те, що вони всі померли,

це те, що я пережив себе, як холодний сірник...

В той час, коли вони святкували мій день народження...

Яка ж тоді була любов до мене, як до людини!

Фізичне бажання душі знову опинитися там,

для метафізичної та плотської подорожі,

з подвійністю я для мене...

Їсти минуле, як голодний хліб, не маючи часу на масло на зубах!

Я знову бачу все з такою гостротою, яка засліплює мене на те, що тут є...

Стіл був накритий з більшою кількістю місць, з кращими візерунками на порцеляні, з більшою кількістю келихів,

сервант з великою кількістю речей - солодощі, фрукти, решта в тіні під піднесенням,

старі тітки, різні кузени, і все через мене,

в той час, коли вони святкували мій день народження...

Зупинись, серденько!

Не думайте! Залиште думки в голові!

Боже мій, боже мій, боже мій, боже мій!

У мене сьогодні не день народження.

Пердуро.

Дні тягнуться.

Я буду старим, коли буду старим.

І нічого більше.

Добре, що я не взяв з собою в рюкзак своє вкрадене минуле....

Тоді, коли вони святкували мій день народження!

Альваро де Кампос - один із багатьох гетеронімів Фернанду Пессоа (1888-1935), португальського письменника, який відзначився багатогранною творчістю, в якій він вигадав кількох персонажів із виразним поетичним стилем.

У "Ювілеї" він звертається до різниці між святкуванням днів народження в дитинстві і в старості. У роки молодості дні народження - це радість і скарб. Наратор звертається до своїх дитячих спогадів про сім'ю і свободу, яку приносила перспектива майбутнього. На противагу цьому, сьогодення здається сумним і сповненим меланхолією, тугою за радістю минулого,у сьогоденні, в якому, здається, додається лише більше днів.

Вас може зацікавити: Фундаментальні вірші Фернандо Пессоа