Дон Кіхот з Ламанчі оригінальна назва якого Геніальний ідальго Дон Кіхот Ламанчський , роман, що належить до літературного піджанру бурлеску Її написав іспанець Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616) і опублікував у двох частинах: перший том у 1605 році, а другий - у 1615 році.

Вважається, що Дон Кіхот з Ламанчі перший сучасний роман y робота на вершині У ньому через пародію на лицарські романи Мігель де Сервантес подає критику суспільства 16 століття. Комізм і використання популярних прислів'їв та приказок надають роману динамізму.

Дон Кіхот та його зброєносець Санчо Панса Дон Кіхот - дворянин, людина з вищого середнього класу, а Санчо Панса - його сусід, скромного походження і малоосвічений.

В уяві Дон Кіхота завжди існує Дульсінея дель Тобосо Ідеалізоване кохання і причина, яка змушує його відчувати себе справжнім лицарем-мандрівником.

Дон Кіхот Ламанчський Найбільш універсальна книга в іспанській літературі, це один з тих позачасових романів, які перетинають наш шлях у певний момент нашого життя. Багато читачів вважають цей твір найкращою книгою всіх часів і народів.

Але що таке Книга насправді Дон Кіхот Що це означає і який вплив вона мала з моменту публікації?

Короткий зміст роману

У книзі розповідається про пригоди та поневіряння 50-річного ідальго (дворянина) на ім'я Алонсо Кіхано який вирішує стати мандрівним лицарем, як у його улюблених лицарських книжках.

Подвиги Дон Кіхота містяться в два томи які розповідають три виходи З одного боку, "Частина перша", яку називають Геніальний ідальго Дон Кіхот Ламанчський складається з 52 розділів і включає ПЕРША ВИЇЗДКА і другий вихід .

Другий том під назвою Винахідливий гідальго Дон Кіхот Ламанчський містить 74 розділи, що розповідають про історію третій вихід .

Як починається книга "Дон Кіхот"?

Це відоме речення починається так Дон Кіхот Ламанчський :

У містечку в Ла-Манчі, назву якого я не хочу згадувати, не так давно жив собі вельможа зі списом і верф'ю, старовинною адаргою, худим росіном і хортом.

Перший виїзд

Він охоплює перші вісім розділів першого тому книги, де починається передбачуване божевілля Дон Кіхота і де він вирішує стати мандрівним лицарем, взявши свого старого коня Росінанта в подорож Іспанією.

Дон Кіхот самотужки вирушає на пошуки лицарського звання, і на цьому шляху він дає волю своїй уяві та виявляє своє божевілля, спотворюючи навколишню дійсність.

З одного боку, він плутає заїжджий двір із замком, а купця - з володарем замку, який посвячує його в лицарі і підіграє йому.

Досягнувши своєї мети, Дон Кіхот вирушає на пошуки пригод і прагне виправити несправедливість, однією з яких є зловживання владою з боку фермера Хуана Халдудо та його робітника Андреса.

Ще одна його пригода відбувається з купцями з Толедо, коли він намагається змусити їх визнати Дульсінею дель Тобосо найвродливішою жінкою у світі. Врешті-решт, Дон Кіхот був побитий купцями.

Пригода триває недовго: сусіди знаходять його, коли він кричить про свої бойові поранення, і забирають додому.

Там його племінниця і економка вважають, що причиною божевілля дворянина є книги, після чого священик і цирульник вирішують спалити частину книг, які є в його бібліотеці.

Нарешті Дон Кіхот обирає Санчо Пансу своїм зброєносцем і обіцяє йому, що якщо той буде його супроводжувати, то стане губернатором одного з островів.

Другий вихід

Він охоплює решту першого тому книги. У цій вилазці він з'являється разом із другим героєм - своїм зброєносцем Санчо Пансою. Санчо вирішує взяти свого віслюка і супроводжувати Дон Кіхота в його пригодах після довгих наполягань з боку удаваного рицаря-мандрівника.

У цій другій вилазці з'являються знамениті історії про вітряки-велетні, трактири, прийняті за замки, простолюдинок, які стають принцесами, і маріонеток, які стають маврами. Ця друга частина вважається найбільш комічною і сатиричною з усієї п'єси.

Третій вихід

Це другий том книги, що оповідає про пригоди, знущання та обмани цих двох шукачів пригод, в якій холостяк Самсон Карраско повертає Дон Кіхота до тями і переконує його покинути свої фантастичні пригоди мандрівного рицаря і повернутися на батьківщину.

Його перша спроба, про яку розповідається у другій подорожі Дон Кіхота, полягала в тому, щоб замаскуватися під Дзеркального Лицаря, але він зазнав поразки.

У другому томі Самсон перевдягається в Лицаря Білого Місяця і викликає його на поєдинок, стверджуючи, що його дівчина вродливіша за Дульсінею. Дон Кіхот приймає виклик і, програвши, дотримується слова припинити свої мандри на рік.

Повернувшись додому, він занедужує і, очевидно, приходить до тями, вибачається за всі неприємності, яких завдав, і просить оформити його заповіт, щоб він міг померти в мирі і спокої.

Аналіз роману

Деякі аспекти, які є фундаментальними при обговоренні творчості Сервантеса, пов'язані з темами, яких він торкається (від любові та свободи до суспільства його часу та самої літератури), популярною мовою, яку автор використовує, щоб змусити своїх персонажів говорити, та впливом цієї книги на наше сучасне уявлення про літературу сотні років по тому.

Проаналізуємо деякі з найактуальніших аспектів цього роману, який вважається однією з вершин світової літератури.

Теми роману

Якщо є щось, що вирізняє цей кульмінаційний твір Мігеля де Сервантеса, то це його багатство тем, а тем, висвітлених у двох томах, незліченна кількість. Ось деякі з тем, захованих на його сторінках:

Література

Очевидна критика існуючої літератури того часу, особливо середньовічних лицарських романів, фактично це постійна пародія на цей жанр. Як він це робить?

З одного боку, Сервантес висміює лицарські книги, створюючи персонажа, божевілля якого безпосередньо пов'язане з читанням цих книг.

З іншого боку, він робить те, чого ніхто не робив раніше, а саме: вперше персонаж трансформує дію, а не навпаки. Іншими словами, персонажі важливіші за події.

Суспільство 16 століття

Автор також ставить під сумнів тогочасне суспільство, яке він знав не з чуток.

"Божевілля" головного героя могло стати приводом для викриття нерівної, ієрархічної та корумпованої іспанської дійсності того часу, на зорі Модерну, через персонажів з усіх соціальних класів, звичаїв та народних вірувань.

Любов

Неодмінною вимогою для будь-якого лицаря є наявність коханої, саме тому Дон Кіхот у своєму божевіллі ідеалізує жінку, яку кохає. Дульсінея є необхідністю для головного героя через його стан як лицаря, але вона також є рушійною силою його пригод.

У такий спосіб Сервантес також висміює куртуазне кохання, яке дуже присутнє у лицарських книгах.

Свобода

Сам роман є гімном свободі, і саме завдяки йому Сервантес порвав з істеблішментом і заклав основи сучасного роману.

Автор використав "дуже розсудливого божевільного", яким є головний герой книги, щоб мати справу з табу і критикувати, уникаючи при цьому цензури. Чи може бути щось більш вільним для автора? Для Сервантеса цей роман, можливо, був синонімом звільнення.

Так само свобода є рушійною силою головного героя і однією з тих якостей, які він цінує найбільше:

Свобода, Санчо, - це один з найцінніших дарів, які небо дало людям; з нею не можуть зрівнятися скарби, які містить земля і приховує море; за свободу, як і за честь, можна і треба ризикувати життям, і, навпаки, неволя є найбільшим злом, яке може спіткати людину (...).

Дружба

Ще одна з домінуючих тем у романі - дружба, і це чітко простежується у стосунках між Дон Кіхотом і Санчо Пансою. Зв'язок між двома героями безумовний, адже вони абсолютно різні характери.

На початку книги здається, що ніщо не може звести їх разом, але, хоча це два абсолютно різні архетипи, їм вдається злитися воєдино.

Говоріть сленгом Дон Кіхот

Ще однією особливістю цього роману Мігеля де Сервантеса є те, що кожен персонаж має власну мову, тобто спосіб говорити або висловлюватися, який слугує для визначення та характеристики персонажа. Немає двох персонажів у цьому творі, які б висловлювалися однаково.

Мова роману варіюється від культурних виразів до вульгарних або розмовних, і саме в цьому останньому ідіоматичному регістрі роман є найбільш збагаченим.

Особливо через образ Санчо Панси Сервантес висвітлює низку приказок, укорінених у тогочасній популярній культурі, зокрема тих, що були поширені в географічній місцевості, де відбувається дія, деякі з яких використовуються і сьогодні, хоча й з деякими варіаціями.

Від слів до справи - довгий шлях.

Вплив книги Дон Кіхот з Ламанчі

Минуло понад 400 років після її публікації, Дон Кіхот Ламанчський Творчість Сервантеса може похвалитися тим, що вона безсмертна. У чому ж причини її переживання крізь століття?

З одного боку, він позначив "до" і "після" у лицарських романах, що зробило його перший сучасний роман у літературі .

З іншого боку, він представив як новинку в жанрі персонажів на противагу дії .

Це також твір, який дуже критично ставиться до тогочасного суспільства. Однак чого Сервантес, мабуть, не передбачав, так це того, що саме розсудливість тогочасної ситуації стане визначальним фактором у долі його роману нетлінний Критику і багатство тем, що містяться в книзі, можна чудово екстраполювати на сьогоднішній день.

Головні герої

Дон Кіхот з Ламанчі

Його справжнє ім'я Алонсо Кіхано, але він називає себе Дон Кіхотом. Він - ідальго (дворянин (титул, який походить від його предків, а не отриманий особисто).

Це чоловік стрункої статури, близько півстоліття, великий любитель книг про лицарство, настільки він ними захоплюється, що вони вивільняють його божевілля, аж до того, що він вважає себе лицарем.

Дон Кіхот - найуніверсальніший персонаж іспанської літератури, який символізує справедливість і мандрівний дух.

Санчо Панса

Він - фермер з Ла-Манчі, сусід Алонсо Кіхано, якого Дон Кіхот уявляв собі зброєносцем під час своїх пригод мандрівного лицаря.

На відміну від Дон Кіхота, Сачо Панса - людина міцної статури і меншого зросту. Він уособлює простоту і наївність. Це скромна людина з народу, яка символізує здоровий глузд на противагу божевіллю головного героя.

Дульсінея дель Тобосо

Однією з вимог до справжнього мандрівного лицаря є наявність дівчини. Так, Дульсінея дель Тобосо - персонаж, вигаданий самим Дон Кіхотом у його лицарських історіях. Насправді вона натхненна Альдонсою Лоренсо, селянкою, яка була сусідкою Дон Кіхота.

На думку головного героя, Дульсінея - найпрекрасніша дівчина на світі, але в романі про неї згадує лише Дон Кіхот.

Росинант.

Це кінь Дон Кіхота і його вірний супутник у пригодах. Вибір імені був непростим рішенням для головного героя, тому в романі описано, чому його звуть Росинант:

Чотири дні було витрачено на те, щоб уявити, яке ім'я він дасть йому... і після багатьох імен, які він створював, стирав і видаляв, додавав, скасовував і переробляв у своїй пам'яті та уяві, він нарешті вирішив назвати його Росінанте, ім'я, яке, на його думку, було гучним, звучним і значущим для того, ким він був, коли був рокером, до того, ким він став зараз, а це було раніше і в першу чергу для всіх рокерів у світі.

Русіо.

Так називають віслюка Санчо Панси, хоча це не його офіційне ім'я. Насправді в романі він не вимовляє свого імені, але Санчо називає свого віслюка словом "русіо", синонімом до слова "віслюк".

Вплив Дон Кіхот у мистецтві

Універсальність роману про Дон Кіхот Таким чином, від своїх витоків до наших днів книга поширилася через інші форми вираження.

Або через відтворення твору засобами візуального мистецтва, або через натхнення, яке книга дала іншим митцям для створення чогось нового з "кіксотичними" рисами. Але, без сумніву, це буде, Дон Кіхот це "вічний роман", який забезпечив собі безсмертя завдяки таким мистецьким дисциплінам, як живопис, музика, кіно, театр і література. Ось деякі приклади:

У живописі

Численні художники намагалися створити образ Дон Кіхота через цю дисципліну. Сальвадор Далі також наважився дати власну версію геніального дворянина.

Дон Кіхот і вітряки Сальвадора Далі.

У музиці

Дон Кіхот Втім, творчість Сервантеса також надихнула рок-музику, наприклад, пісню "Niño siempre niño (Don Quijote en su delirio)" урбаністичного рок-гурту Tragicomi-K.

У кінотеатрі

З часів зародження сьомого мистецтва існувало бажання екранізувати пригоди Дон Кіхота, і сьогодні все ще залишається предметом дискусій, яка з цих інтерпретацій твору, перенесених у кіно, дає йому визнання, на яке він заслуговує.

Кадр з фільму Людина, яка вбила Дон Кіхота. режисер Террі Гілліам.

Дон Кіхот повсякденною мовою

Що означає сказати, що хтось "є кіхотом"? Що означає "дульсінея"? Ці питання демонструють, що книга Дон Кіхот Роман не лише перетнув територіальні кордони протягом століть, але й вийшов за межі мови. Роман зміг перенести специфічні для роману терміни в повсякденну мову.

Таким чином, коли ми називаємо когось "кіхотом", ми фактично вказуємо на те, що ця людина "має високі ідеали, бореться і захищає справи, які, хоча і є благородними і справедливими, але не стосуються її самої".

Однак, коли ми розглядаємо значення слова "дульсінея", ми маємо на увазі в розмовній мові "кохану жінку". Можна також вважати, що "дульсінея" - це щось ідеалізоване або недосяжне.

Біографія Мігеля де Сервантеса Сааведри

Мігель де Сервантес Сааведра народився в Алькала-де-Енарес (Мадрид) у 1547 році і помер у Мадриді 22 квітня 1616 року.

Він був сином лікаря Родріго де Сервантеса та Леонор де Кортінас. В юності навчався в різних містах Іспанії (Мадрид, Вальядолід, Саламанка та ін.), що було пов'язано з міграційним рухом його сім'ї в пошуках кращої економічної ситуації.

У 1569 році він переїхав до Риму через проблеми з законом, а в 1571 році взяв участь у знаменитій битві при Лепанто, де постраждала його ліва рука.

У 1575 році, на зворотному шляху до Іспанії, він був ув'язнений разом з братом і перевезений до Алжиру. 1580 року йому вдалося повернутися до Іспанії після кількох спроб втечі і завдяки сплаті викупу його родиною.

У грудні 1584 року він одружився з Каталіною де Паласіос де Салазар, а через рік опублікував роман "Галатея Лише у віці 57 років він опублікував книгу Дон Кіхот з Ламанчі Десять років по тому, в 1615 році, з'явилася друга частина під назвою Винахідливий гідальго Дон Кіхот Ламанчський .

Дивіться також

Лазарільйо де Тормес: короткий зміст, аналіз і персоналії