Carpe diem це латинський вислів, який зазвичай перекладається як "Лови момент". Вислів був придуманий латинським поетом Горацієм у вірші №11 першої книги "Поеми". Оди Присвячений Леуконе, вірш здається порадою, а його останній рядок звучить як "carpe diem quam minimum credula postero", що можна перекласти як "Лови день і не довіряй завтрашньому дню".

У "The Оди Гораціо

Горацій - римський філософ і поет. Він був улюбленцем Гая Мецената і став покровителем Римської держави. Оди вирізняється з-поміж інших його робіт як формальною якістю, так і філософським підходом до своїх сюжетів.

Найвідоміша ода Горація - це саме та, що містить знамените речення насолоджуйся життям Це ода № 11, присвячена Leucónoe, що етимологічно означає "чистий розум" або "порожня голова", що близько до дзен-буддистського розуміння медитації.

Центральною темою вірша є смерть. Вже з першого рядка поет стверджує, що марно намагатися дізнатися, що відбувається після смерті. Carpe diem з'являється в поезії як відповідь на страх смерті та невідомості. Оскільки людині неможливо знати свою остаточну долю, найкраще, що вона може зробити, - це прожити життя на повну.

Ода 11 книги 1

1 Tu ne quaesieris - scire nefas - quem mihi, quem tibi

2 finem di dederint, Leuconoe, nec Babylonios

3 temptaris numeros. Ut melius, quidquid erit, pati,

4 seu plures hiemes, seu tribuit Iuppiter ultimam,

5 quae nunc oppositis debilitat pumicibus mare

6 Тиррен: sapias, vina liqui, et spatio brevi

7 spem longam reseces. Dum loquimur, fugerit invida

8 aetas: carpe diem, quam minimum credula postero.

Переклад Германа Салінаса

Не питай, Леуконе (це не дозволено знати),

Який кінець боги приготували для твого і мого життя,

або комбінувати магічні числа. Тобі краще змиритися з тим.

до велінь долі, щоб Юпітер не дарував тобі довгих років життя,

нехай це буде остання, в якій ти побачиш хвилі

Тірренця проти перешкод на шляху його люті.

Будьте розсудливі, пийте хороше вино і відмовтеся від довгих надій

до короткого простору існування. Поки ми говоримо,

Ловіть момент, не довіряйте завтрашньому дню.

Епікурейство

Епікуреїзм - філософська система, створена грецьким мислителем Епікуром, який пропагував насолоди життям і спокій як спосіб досягнення максимального щастя. Прагнення до знань також було важливим у цій системі, оскільки вважалося, що незнання є одним із джерел людських страждань.

Прагнення до щастя також передбачало контроль над страхами і помірне отримання задоволень. Передбачалося, що це приведе людину до стану спокою, відомого як "атараксія". Страх смерті можна було контролювати, вірячи в смерть як "небуття". Таким чином, "ловити момент" - це те, що залишилося від стародавнього страху перед смертю.

Carpe diem Ловити день" набуває широкого значення в цьому контексті ідей, означаючи жити сьогоднішнім днем, отримувати задоволення від того, що він може запропонувати, і не піддаватися страху смерті. Горацій також використовує інші типово епікурейські теми, окрім цієї, такі як fungere urbem y locus amoenus .

Carpe diem в літературі

Після Гораціо, Carpe diem стала поширеною ідеєю в літературі і була відроджена такими течіями, як неокласицизм. родимки Поети цих шкіл, наприклад, португальський письменник Томас Антоніо Гонзага, у книжці Марілія де Дірсеу Гораціанська тематика часто використовувалася в літературі, як видно з наступного уривку:

Ні, ні, моя Маріє,

aproveite o tempo, antes que faça

o estrago de roubar ao corpo as forças

e ao semblante a graça.

*

О, ні, моя Маріліє,

Використовуйте час максимально ефективно, доки не стало надто пізно.

спустошення від викрадення тіла силою

і благодать на обличчі

У 20-му столітті Фернандо Пессоа підхопив не лише теми, а й форми гораціанської поезії через свій гетеронім Рікардо Рейс. Carpe diem настільки присутній у його ліричній поезії, що одним з найвідоміших його віршів є Colhe o Dia, porquê é Ele :

Perene flui a interminável hora

Que nos confesso nulos. No mesmo hausto

Що живемо, те й помремо.

O dia, porque és ele.

*

Багаторічна тече нескінченна година

Що сповідує нас порожнечею в одному подиху

В якому ми живемо, в якому ми помираємо. Тут

день, тому що ти - це він.

Тема смерті та нікчемності життя є поширеною в поезії. Протягом багатьох років різні поети роздумували та писали на цю тему з різних точок зору та підходів. Ловити момент - одна з найбільш повторюваних форм. Філософія Carpe diem це спосіб впоратися зі страхом смерті, отримати максимум від життя і не думати про завтрашній день чи смерть.

Carpe diem Горацій був великим поетом, який вплинув на західну поезію. Це також є причиною того, що Carpe diem стало звичним явищем у поезії.

Товариство мертвих поетів (Клуб мертвих поетів)

Товариство мертвих поетів це фільм 1989 року, який розповідає історію вчителя літератури на ім'я Джон Кітін, який використовує інноваційні засоби для викладання поезії в суворій, традиційній школі. Його методи мали на меті не лише навчити поезії, але й змусити молодь мислити по-іншому в контексті жорсткої системи.

Надихаюче гасло фільму є цілком слушним, Carpe diem Через очікування, які батьки покладають на своїх дітей у високому соціальному класі, молоді люди живуть, хвилюючись за своє майбутнє. Щоб змусити їх зрозуміти життя по-іншому, вчителька вчить їх концепції "ловити момент" і шукати задоволення, не турбуючись про завтрашній день.

Фільм швидко став ключовим орієнтиром і популяризував вислів Лови момент. Іншими словами, фільм вкотре поставив на порядок денний основну проблему людського досвіду: чи варто відмовлятися від інтенсивного життя в сьогоденні заради турботи про майбутнє, яке завжди є невизначеною можливістю?