Три вірші мають назву "Ноктюрн" у творчості Рубена Даріо, найвпливовішого поета літературного модернізму в Латинській Америці.

У цих віршах порушується тема безсоння та екзистенціальних страждань перед обличчям смерті. і проводяться цікаві аналогії між життям і сном.

Це вірші меланхолійного характеру, з дорогоцінною лексикою та сугестивними і сліпучими образами, з алюзіями на класичні та екзотичні елементи, характерні для модерністської естетики.

У них ніч перетворюється на сприятливе середовище для вираження найглибших тривог і мук, що переповнюють буття.

Вірші, про які йдеться, увійшли до двох поетичних збірок: Пісні життя і надії 1905 рік, і Мандрівна пісня Нижче ми проаналізуємо їх один за одним у порядку появи.

Вірш "Ноктюрн" (1)

-V-

Я хочу висловити свій біль у віршах, які скасували

скажуть, що моя юність - це троянди і мрії,

і гірка дефлорація мого життя

величезним болем і маленькою турботою.

І подорож на неясний Схід для опитаних кораблів,

і зерно молитви, яке проросло в богохульство,

і лебедині крики серед калюж

і фальшивою нічною синявою неспокійної богеми.

Далекий клавесин, що в тиші і забутті

ти так і не подарував мрії піднесену сонату,

осиротілий човен, незначне дерево, невиразне гніздо

що пом'якшили ніч срібної солодкості...

Надія пахне свіжими травами, трель

весняного та ранкового солов'я,

лілея, зрізана фатальною долею,

пошук щастя, переслідування зла...

Зловісна амфора з божественною отрутою

що внутрішні тортури залишаються на все життя,

страшна совість нашого людського бруду

і жах від відчуття швидкоплинності, жах від

обмацування, в переривчастому страху,

назустріч неминучому, невідомому і невідомому

жорстокий кошмар цього плачучого сну

З якого немає нікого, окрім Неї, хто розбудить нас!

Пісні життя і надії (1905).

Аналіз вірша "Ноктюрн" (1)

"Ноктюрн", вірш V, є першим з двох віршів збірки. Пісні життя і надії Вірш є гірким роздумом про муки існування.

Нічна пора з її меланхолійною тишею використовується для того, щоб зібрати воєдино печалі, муки, розчарування, смуток і біль, яких зазнала людина у своєму житті.

Життя, таким чином, розглядається як транзит, прохід, в якому людина навпомацки прямує до невідомого, і асоціюється з кошмаром, "сном плачу", від якого нас може розбудити лише "Вона" (Смерть).

Тип вірша, рима та розмір

Вірш написаний чотирнадцятискладовим верлібром, також відомим як александрин. Рядки розташовані у чотирирядкових строфах, рима - перехресна рима типу ABAB.

Літературні постаті

Епітети Серед найважливіших творів: "безмежний біль", "неясний схід", "промайнули кораблі", "неспокійна богема", "далекий клавесин", "піднесена соната", "фальшива синя ніч", "сирітський ялик", "темне гніздо", "людський слиз", "фатальна доля", "божественна отрута", "переривчасті страхи".

Синестезія Ніч сріблястої солодощі пом'якшала", "Надія пахне свіжими травами".

Оксюморон Божественна отрута".

Антитеза Зерно молитви, яке проросло в богохульство".

Enjambment Жах / намацування, в переривчастому страху, / назустріч неминучому, невідомому і / жорстокому кошмару цього сну плачу, / з якого є тільки Вона, яка нас розбудить!

Анафора І мандрівка на невидимий Схід небаченими кораблями, / і зерно молитви, що розквітло в богохульство, / і лебедині погляди серед калюж, / і фальшива синя ніч неспокійної богеми".

Алітерація Далекий клавесин, що в тиші і забутті / ти ніколи не дарував мрії піднесену сонату".

Гіпербатон Я хочу висловити свій біль у віршах, що скасували / розкажуть про мою юність троянд і мрій...".

Див. також аналіз поеми "Маргарита" Рубена Даріо.

Вірш "Ноктюрн" (2)

-XXXII-

Маріано де Кавія

Ті з вас, хто аускультативно досліджував серце цієї ночі,

ті з вас, хто почув крізь наполегливе безсоння

зачинення дверей, гуркіт машини

далекий, неясний відгомін, слабкий шум...

У моменти таємничої тиші,

коли забуті виходять зі своєї в'язниці,

в годину мертвих, в годину спокою,

ви дізнаєтесь, як читати ці просякнуті гіркотою вірші! ....

Як у склянку, вливаю в них свої печалі

далеких спогадів і похмурих нещасть,

і сумну ностальгію моєї душі, сп'янілої від квітів,

і плач серця мого, сумного від свят.

І жаль, що я не став тим, ким міг би стати,

і втратою царства, яке було для мене,

думати, що на якусь мить я міг би не народитися,

і мрію, яка була моїм життям з самого народження!

Все це відбувається в глибокій тиші

в якому ніч огортає земну ілюзію,

і я відчуваю себе відлунням від серця світу

яка проникає і зворушує моє власне серце.

Пісні життя і надії (1905)

Аналіз вірша "Ноктюрн" (2)

"Ноктюрн" - вірш XXXII книги Пісні життя і надії Це вірш, у якому нічна сцена знову слугує тлом для спогадів про печалі, біль і ностальгію минулого.

Безсонним поетичним голосом, звертаючись до "серця ночі", він розмірковує про життя, смуток і негаразди. Він порівнює життя зі сном, з "земною ілюзією", і завершує оптимістичним, зворушливим тоном, оголошуючи, що слухає "відлуння серця світу".

Тип вірша, рима та розмір

Вірш написаний тринадцятискладовим або тристопним ямбом і складається з п'яти строф по чотири рядки кожна. Рима - чергування приголосних, тобто ABAB.

Літературні постаті

Епітети Слова: "легкий шум", "далекі спогади", "сумні ностальгії моєї душі".

Enjambment Як у склянку, вливаю в них свої болі / далеких спогадів і сумних нещасть".

Simile Я відчуваю себе відлунням від серця світу, / що проникає і зворушує моє власне серце", "Мов у склянку, я вливаю в них свій біль / далеких спогадів і катастрофічних нещасть".

Просопопея ...моя душа, сп'яніла від квітів", "...моє серце, сумне від свят".

Гіпербатон Як у склянку, вливаю в них свої болі / далеких спогадів і катастрофічних нещасть...".

Метафора ...мрія, яка була моїм життям від самого народження".

Плеоназм катастрофічні нещастя".

Див. також аналіз вірша Рубена Даріо "Canción de otoño en primavera".

Вірш "Ноктюрн" (3)

Мандрівна пісня (1907).

Аналіз вірша "Ноктюрн" (3)

Третій "Ноктюрн" міститься у книжці Мандрівна пісня У ньому ніч і її "болісна тиша" знову стають місцем для страждань і мук, а також піднімаються деякі повторювані теми та ідеї з його попередніх віршів, такі як безсоння, біль і смуток. Це вірш, що відображає велику муку.

Поетичний голос занурений у своєрідний внутрішній шторм, самозапитування, про що можна зробити висновок зі згадки про те, що "я - сам шматок / духовного препарування, сам Гамлет!".

Її смуток і страждання виходять назовні і стають шумом дверей, кроками перехожого, звуком годинника, що б'є третю. Вона з нетерпінням чекає світанку. Чи "вона" знову є метафорою Смерті?

Тип вірша, рима та розмір

Це вірш без метричної регулярності, з асонансними рядками та одинарними рядками, але з певним хвилеподібним ритмом.

Літературні постаті

Епітети "болісна тиша", "лагідний шторм", "дивовижний кристал темряви".

Метафори Розбавити мій смуток / у вині ночі / у дивовижному кришталі темряви...".

Синестезія "Болісне мовчання".

Enjambment Тиша ночі, болюча тиша / нічна тиша".

Парадокс Я не можу спати і все ж таки / бачу сон".

Риторичне запитання Коли настане світанок?

Про Рубена Даріо

Фелікс Рубен Гарсія Сармьєнто, більш відомий як Рубен Даріо, народився в Нікарагуа в 1867 р. Він був поетом, журналістом і дипломатом. Вважається найбільшим представником літературного модернізму і одним з найвпливовіших поетів іспанської літератури минулого століття. Серед його літературних творів найважливішими є збірки поезій Синій (1888), Проза профанна та інші вірші (Проза профанна та інші вірші) (1896), Пісні життя і надії (1905) y Мандрівна пісня (1907), помер 1916.