Вірш "Пісня осені навесні" - один з найвідоміших віршів відомого нікарагуанського поета Рубена Даріо, провідного представника іспано-американського модернізму, в якому із загальним тоном туги він звертається до теми втрати молодості та почуття меланхолії, яке вона породжує.

Вірш, як такий, був опублікований у книзі віршів Пісні життя і надії Книга вважається не лише однією з найкращих книжок автора, але й одним з найуспішніших творів іспано-американського модернізму.

Модернізм, літературна течія, найяскравішим представником якої був Рубен Даріо, мав на меті оновити літературу іспанською мовою, і характеризувався формальною досконалістю, вишуканою мовою, використанням образів великої краси та смаком до екзотики, серед іншого.

Вірш "Осіння пісня навесні".

Молодість, божественний скарб,

Ти йдеш, щоб ніколи не повернутися!

Коли я хочу плакати, я не плачу...

і іноді я плачу, хоч і не хочу...

У множині - небесно-блакитний

історію мого серця.

Вона була милою дитиною, в цьому

світ жалоби та скорботи.

Це було схоже на чистий світанок;

вона посміхнулася, як квітка.

Це було її темне волосся.

з ночі та болю.

Я був сором'язливим, як дитина.

Вона, звісно, пішла,

для мого кохання, зробленого з горностая,

Іродіада і Саломея...

Молодість, божественний скарб,

Ти йдеш, щоб ніколи не повернутися!

Коли я хочу плакати, я не плачу...

і іноді я плачу, хоч і не хочу...

І ще більше заспокоює, і ще більше

улесливий і виразний,

інша була більш чутливою

яку я ніколи не думав, що знайду.

За твою постійну ніжність

несамовита пристрасть об'єднала.

У чистому марлевому мішечку

вакханку загорнули...

Він взяв мою мрію в свої обійми

і воркувала з ним, як дитина...

І це вбило тебе, сумного і маленького,

бракує світла, бракує віри...

Молодість, божественний скарб,

ти пішов і не повернувся!

Коли я хочу плакати, я не плачу...

і іноді я плачу, хоч і не хочу...

Інший вирішив, що це мій рот

справа його пристрасті;

і це б мене з'їдало, як божевільного,

зубами серце.

Любов до надмірностей

бачити його волю,

поки вони обіймалися і цілувалися

синтез вічності;

і нашого легкого м'яса

завжди уявляють собі Едем,

не думаючи, що весна

і м'ясо теж...

Молодість, божественний скарб,

Ти йдеш, щоб ніколи не повернутися!

Коли я хочу плакати, я не плачу...

і іноді я плачу, не бажаючи цього.

У багатьох кліматичних зонах,

у багатьох країнах завжди,

якщо не привід для моїх рим

примари мого серця.

Даремно я шукав принцесу

який сумно чекав.

Життя важке, гірке і важке.

Немає більше принцеси для співу!

Але незважаючи на вперту погоду,

моя жага любові не має кінця;

з сивим волоссям, я підходжу.

до трояндових кущів у саду...

Молодість, божественний скарб,

Ти йдеш, щоб ніколи не повернутися!

Коли я хочу плакати, я не плачу...

і іноді я плачу, хоч і не хочу...

Але золотий світанок мій!

Аналіз вірша

"Осіння пісня навесні". це вірш, який розповідає про втрачену молодість, про ілюзії та плин часу .

Це вірш, у якому поетичний голос зі зрілого віку рухається між тугою за минулим і старим коханням та розчаруванням у житті, яке вступає в суворі сутінки старості, залишаючи молодість позаду.

Сама назва містить дві дуже чіткі метафори в цьому відношенні: осінь як занепад життя, прихід старості, і весна як молодість, зелень і свіжість життя.

Однією з найвідоміших рис вірша є його знаменитий рефрен, який повторюється кілька разів, надаючи йому великої музичності: "Juventud, divino tesoro,/ ¡ya te vas para no volver!/ Cuando quiero llorar, no lloro.../ y a veces lloro sin querer" ("Юність, божественний скарб,/ ¡ya te vas para no volver!/ Коли я хочу плакати, я не плачу.../ а іноді плачу, не бажаючи цього").

Між кожним приспівом розповідається про любовні переживання поетичного голосу, починаючи від невинності до розчарування і надмірностей, і закінчуючи гірким висновком, що "немає принцеси, про яку можна було б співати".

Меланхолія його теми контрастує з музичністю ритму і дорогоцінним стилем його мови, з млявими, сліпучими образами великої краси.

Останній рядок, "mas es mía el Alba de oro!", несподівано пориває із загальною структурою композиції, залишаючи в повітрі це загадкове твердження, що відкриває надію.

Тип вірша, рима та розмір

Вірш складається з сімнадцяти сервентесів, тобто чотирирядкових строф. Рядки дев'ятискладові, також відомі як енеасимволи. Вони римуються на приголосні та перехресні рими: ABAB.

Вона має приспів, який чергується через кожні три куплети, що надає їй великої музичності: "Juventud, divino tesoro,/ ¡ya te vas para no volver!/ Cuando quiero llorar, no lloro.../ y a veces lloro sin querer" (Юність, божественний скарб,/ ¡ya te vas para no volver!/ Коли я хочу плакати, я не плачу.../ а іноді я плачу, не бажаючи цього).

Риторичні фігури

Ретракано

Ретруекан полягає в перестановці елементів речення в наступному реченні. Ця інверсія призводить до появи нового значення, яке контрастує зі значенням першого речення. Наприклад: "Коли я хочу плакати, я не плачу, / а іноді я плачу, не маючи на те бажання!

Алегорія

Алегорія - це представлення ідеї або концепції за допомогою набору алюзійних або метафоричних образів. У цьому вірші двічі ситуація кохання-обману представлена за допомогою алегорій. Наприклад:

• "Він взяв на руки мою мрію / і заколисав її, як дитину... / і вбив її, сумну і маленьку, / позбавлену світла, позбавлену віри...".
• "Інша вирішила, що це мої уста / справа її пристрасті / і що вона, збожеволівши, гризтиме зубами моє серце".

Гіпербатон

У гіпербатоні звичайний порядок слів змінюється з метою посилення їхньої виразності. У цьому вірші ми спостерігаємо кілька таких випадків. Наприклад:

• "Множина була небесною / історією мого серця".
• "Бо з її безперервною ніжністю / бурхлива пристрасть з'єдналася / У пуп'янок чистої марлі / загорнулася вакханка..."

Метафора

Метафора - це тонкий зв'язок, що встановлюється між двома ідеями або образами. Наприклад:

• "Молодість, божественний скарб".
• "Це було її темне волосся / зроблене з ночі та болю".

Simile

Порівняння встановлює порівняння між двома елементами в тексті. Зазвичай воно вводиться за допомогою елементів зв'язку. Наприклад:

• "Він був схожий на чистий світанок, / він усміхався як квітка".
• "Я був сором'язливий. як дитину.

Enjambment

Енкабальгамієнто виникає, коли фраза охоплює два рядки вірша, оскільки міжрядкова пауза не збігається з морфосинтаксичною паузою. Наприклад:

• "Вона була милою дитиною в цьому / світі скорботи і печалі".
• "Інша була більш чутливою, / і більш втішною, і більш / улесливою і виразною".

Епітет

Епітет - це уточнюючий прикметник, який підкреслює характеристики іменника, надаючи йому більшої виразності. Наприклад: "Божественний скарб".

Синестезія

Синестезія - це образний вислів, який полягає у змішуванні різних видів відчуттів або сприйняття, будь то зорові, слухові, тактильні, нюхові або смакові. Наприклад, синестезія:

• "Небесна історія".
• "Мила дівчинка.

Просопопея

Молодь трактується як жива істота, наприклад: "Молодість (...), / Ти йдеш зараз, щоб ніколи не повернутися!".

Апостроф

Поетичний голос звертається до Молодості або інтерпелює її, в якому ми можемо спостерігати апострофічне відношення, наприклад: "Молодість, божественний скарб, / ти йдеш, щоб ніколи не повернутися".

Дивіться також:

• Поема "Сонатина" Рубена Даріо.
• Поема "Ноктюрн" Рубена Даріо.

Про Рубена Даріо

Фелікс Рубен Гарсія Сармьєнто, більш відомий як Рубен Даріо, народився в Нікарагуа в 1867 році. Він був поетом, журналістом і дипломатом Вважається найважливішим представником літературного модернізму та одним з найвпливовіших поетів іспанської літератури минулого століття. Він також відомий як принц кастильської літератури. Його літературний доробок включає наступні книги віршів Синій (1888), Нецензурна проза (1896) y Пісні життя і надії (1905), помер у Нікарагуа в 1916 році.